Наума 3 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Горе місту, сповненому крові та обману, — переповненому беззаконням, грабежами й насильством.
2
Вже чути ляскіт бичів, — чути гуркіт коліс, тупотіння коней і торохкотіння колісниць.
3
Несеться кіннота, виблискують мечі та списи, — безліч вбитих, гори трупів… Мертвих тіл не порахувати, — вони на кожному кроці.
4
А все це через нескінченну розпусту вродливої розпусниці, вправної в чаклунстві, що продає народи своїм блудством, — своїми чарами — племена землі.
5
Тому Я виступлю проти тебе, — говорить ГОСПОДЬ Саваот, — і підійму поділ твоєї спідниці на твоє обличчя, й покажу перед народами твою голизну, — царствам — твій сором.
6
Закидаю тебе брудом, і, зганьбивши тебе, виставлю тебе на посміховисько!
7
Станеться таке, що кожен, побачивши тебе, тікатиме від тебе зі словами: Спустошена Ніневія! Хто її пожаліє? Не знайдеться тих, котрі тебе потішили б!
8
Хіба ти краща від Но-Аммона, що розкинувся на ріках й звідусіль оточений водою? Море було його валом, а води — стіною.
9
Ефіопія та Єгипет були його надійною безвідмовною опорою. Пут і Лівія постійно допомагали йому.
10
Але й він (Но-Аммон) пішов полоненим у неволю, а його немовлят розбивали на перехрестях всіх вулиць. Щодо його знатних кидали жереб (кому дістануться), а всі його можновладці були заковані в кайдани.
11
Так і ти, Ніневіє, оп’янієш і, вмліваючи, шукатимеш захисту від ворога.
12
Усі твої фортеці, як смоківниці з первоплодами, — щойно їх потрясуть, вони самі впадуть у рот того, хто захоче їх з’їсти.
13
Що ж до твого народу (захисників), то вони виявляться, наче жіноцтво. Брами твого краю відкриються навстіж перед твоїми ворогами, й вогонь пожере твої засуви.
14
Тож запасись водою на час облоги, укріпляй твої фортеці, увійди в розчин і топчи глину, виготовляй цеглу.
15
І все ж тебе (Ніневіє) пожере вогонь, — ти будеш знищена мечем, як пожирає все сарана. Намножуй захисників, як розмножуються личинки сарани, або інша комашня.
16
Ти намножила своїх купців більше від зірок на небі, але й вони, як личинки сарани, — використають тебе і розлетяться.
17
Твої можновладці — така ж сарана, твої знатні — як рій сарани, — поки холодно, вони сидять на мурах, а сонце пригріє — й вони полетять, — не пізнаєш навіть місця, де вони сиділи.
18
Поснули твої пастирі, ассирійський царю, спочивають твої хоробрі. Тому твій народ і розбрівся по горах, і немає кому його зібрати.
19
Немає ліків для твоїх ран, — твоя хвороба невиліковна. Хто лише почує про твоє лихо, заплеще руками над тобою. Адже хто тільки не страждав від твоєї одвічної лютості?!
