Ісаї 63 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Хто це йде від Едому, з Боцри, — в червоних шатах? Хто такий величний у Своєму одязі, й поважно ступає у Своїй величі та владі? Я Той, Котрий судить справедливо і спроможний спасати!
2
А чому Твої шати червоні? Чому Твій одяг такий, як у того, хто топче в чавилі виноград?
3
Я топтав чавило Сам один, і нікого з людей не було зі Мною, — Я топтав їх у Своєму гніві. Я топтав їх у Своєму обуренні, так що їхній сік бризкав на Мої шати. Таким чином весь Мій одяг Я заплямував.
4
Адже день відплати був запланований Мною, і настав рік Мого викуплення.
5
Я дивився, але помічника не було. Я був здивований, що не знайшлось підтримки. Тоді Я Сам Своєю рукою отримав перемогу, — Моє обурення підтримало Мене.
6
Я топтав народи в Моєму гніві, нищив їх у Своєму обуренні. Я пролив їхню кров на землю!‥
7
Я згадую ГОСПОДНІ милості, похвальні ГОСПОДНІ вчинки в усьому, що ГОСПОДЬ для нас звершив, — ту велику доброту для Ізраїлевого роду, яку Він виявив до них у Своєму милосерді та безлічі Своїх щедрот.
8
Адже Він сказав: Вони, насправді, є Моїм народом, — дітьми, котрі не підведуть! — Він став їхнім Спасителем.
9
Усяке їхнє горе викликало у Нього тривогу, і Його ангел їх рятував. У Своїй любові й Своєму милосерді Він їх визволяв, — з давніх-давен Він брав їх на руки і носив.
10
Вони ж бунтувались й засмучували Його Святого Духа, — тому Він став їхнім ворогом, і Сам воював з ними.
11
В той час Його народ згадав прадавні часи Мойсея, — де Той, Котрий вивів їх із моря разом з пастирем Його отари? Де тепер Той, Котрий вклав у нього Свого Святого Духа?
12
Хто вів за правицю Мойсея, підтримуючи його величною силою Своєю і змусив розступитися перед ними воду, увіковічнивши цим Своє Ім’я?
13
Хто провів їх через безодню, наче коня степом розлогим, так що вони навіть не спотикнулися?
14
Наче череда, що спускається в долину, так ГОСПОДНІЙ Дух провадив їх до спокою. Так, це Ти вів Свій народ, прославивши цим Своє Ім’я!
15
Поглянь же з небес і подивися з Твого святого і славного місцеперебування! Де Твоя ревність і сила Твоя? Не стримуй від мене Твого великого милосердя і Твого співчуття!
16
Адже лише Ти — наш Отець, бо Авраам нас не знає, та й Ізраїль нас не визнає. Але Ти, ГОСПОДИ, наш Отець і Твоє відвічне Ім’я — Спаситель!
17
Чому Ти, ГОСПОДИ, дозволив нам зійти з Твоїх доріг, аби закам’яніли наші серця, і ми перестали Тебе шанувати? Повернися ж заради Твоїх слуг, заради племен Твоєї спадщини.
18
Недовго володів спадщиною Твій народ, оскільки наші вороги потоптали Твою Святиню.
19
Ми стали такими, немовби Ти ніколи не владарював над нами, — наче ми ніколи не були названі Твоїм Іменем. О, як би Ти прорвав небеса і зійшов, то від Твоєї появи розтопилися б гори!
