Буття 3 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Змій був найхитрішим з усіх польових звірів, яких створив ГОСПОДЬ Бог. Він промовив до жінки: Чи справді Бог звелів: Не їжте з жодного дерева саду?
2
Жінка відповіла змієві: Плоди з дерев саду ми можемо їсти,
3
і лише плоди дерева, що посеред саду, — Бог сказав: Не їжте з нього, і не доторкайтеся до нього, а то помрете.
4
І сказав змій жінці: Ні! Ви не помрете!
5
Адже знає Бог, що того дня, коли скуштуєте з нього, відкриються ваші очі, і станете ви, як Бог, одержавши пізнання добра і зла.
6
Побачила жінка, що дерево придатне для їжі й на вигляд воно приємне, оскільки було бажання одержати знання. Тож вона взяла плід, з’їла його і дала також своєму чоловікові, що був із нею, і він з’їв.
7
І відкрилися їм обом очі, й зрозуміли вони, що були нагі, тож вони зшили листя смоківниці й поробили собі пояси.
8
Почувши голос ГОСПОДА Бога, Який ходив у саду в час денної прохолоди, Адам і його жінка сховалися від ГОСПОДА Бога серед дерев раю.
9
Тоді покликав ГОСПОДЬ Бог Адама, і запитав його: Де ти?
10
Той відповів Йому: Я почув Твій голос у саду, — і злякався, бо я нагий, тому й сховався.
11
Промовив до нього Бог: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи не їв ти з того дерева, з якого Я наказав тобі не їсти?
12
Адам відповів: Жінка, яку Ти дав, щоби була зі мною, це вона мені дала з дерева, і я їв.
13
Тоді запитав Бог жінку: Що ж ти наробила? А жінка відповіла: Змій мене обманув, і я їла.
14
Тож сказав ГОСПОДЬ Бог змієві: За те, що ти таке вчинив, проклятий ти з-поміж усіх тварин і з-поміж усіх диких звірів. На череві своєму ти повзатимеш, і землю їстимеш по всі дні свого життя.
15
Я покладу ворожнечу між тобою й жінкою, між твоїм насінням і її насінням. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту.
16
А жінці сказав: Вельми помножу твої болі й твої муки під час народження дітей. До твого чоловіка відчуватимеш потяг, а він над тобою пануватиме.
17
Адамові Бог сказав: Оскільки ти послухав голосу своєї жінки і з’їв з дерева, з якого Я наказав тобі не їсти, — проклята через тебе земля! В тяжкій праці харчуватимешся з неї в усі дні свого життя.
18
Тернину й будяки родитиме тобі, і будеш їсти польову траву.
19
У поті свого чола їстимеш свій хліб, доки не повернешся в землю, звідки ти був узятий. Бо ти — порох, і до пороху вернешся.
20
Адам дав своїй жінці ім’я Єва, бо вона стала матір’ю всіх людей.
21
А ГОСПОДЬ Бог зробив Адамові та його жінці одяг зі шкур — і зодягнув їх.
22
Тоді сказав ГОСПОДЬ Бог: Оце став чоловік немов один з Нас, знаючи добро й зло. Тож тепер, аби лишень він не простягнув своєї руки і не взяв ще й з дерева життя, не спожив, і не став жити вічно.
23
Тому вислав його ГОСПОДЬ Бог з Едемського саду, щоб обробляти землю, з якої він був узятий.
24
Тож вигнав Бог людину і поставив на сході Едемського саду херувимів та полум’яного меча, що обертався у всі сторони, аби стерегти дорогу до дерева життя.
