Буття 2 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Так звершені були небо й земля, і всі їхні вистроєні сили.
2
Закінчив Бог до сьомого дня Своє діло творіння, яке Він чинив, і спочив Він сьомого дня від усієї Своєї праці, яку звершив.
3
І поблагословив Бог сьомий день, і освятив його, бо того дня відпочив Він від усієї Своєї праці, яку Бог під час творіння здійснював.
4
Це — опис походження неба й землі, коли вони були створені, — того дня, в який створив ГОСПОДЬ Бог землю та небо.
5
Адже до того на землі не було жодної польової рослини, і ніяка польова трава ще не зійшла, бо не дав ГОСПОДЬ Бог дощу на землю, і не було людини, щоб її обробляти.
6
Та з землі підіймалась волога і напувала всю поверхню землі.
7
Взявши порох з землі, створив ГОСПОДЬ Бог людину. І вдихнув у її ніздрі дихання життя, — і стала людина душею живою.
8
І насадив ГОСПОДЬ Бог сад на сході Едему, й оселив там людину, яку створив.
9
ГОСПОДЬ Бог виростив із землі всякі дерева — гарні на вигляд і придатні для їжі, а також дерево життя посеред саду, та дерево Пізнання добра і зла.
10
Із Едему виходила ріка, щоби зрошувати сад; далі вона ділилася на чотири річки.
11
Назва першої — Пішон. Вона протікає через усю землю Хавіла — там, де є золото.
12
Золото тієї землі добре; там є також бделій і камінь онікс.
13
Назва другої ріки — Гіхон. Вона протікає через усю землю Куш.
14
Третя ріка — Тигр, що тече на сході Ашшуру. Четверта ж ріка — Євфрат.
15
Взяв ГОСПОДЬ Бог людину, і оселив її в Едемському саду, щоб його обробляти та за ним доглядати.
16
І заповів ГОСПОДЬ Бог людині: З усякого дерева, що в саду, вживатимеш у їжу.
17
Але з дерева Пізнання добра й зла — не їстимеш з нього; бо того дня, коли скуштуєш його, неодмінно помреш!
18
Далі сказав ГОСПОДЬ Бог: Недобре бути чоловікові самотнім. Створю для нього помічника, відповідного йому.
19
Після того як створив ГОСПОДЬ Бог із землі всіх польових звірів і всіх небесних птахів, то привів їх до Адама, щоби побачити, як їх назве. І як їх назвав Адам, — кожну живу душу, — так вона і звалася.
20
І дав Адам назви всім тваринам та небесним птахам, всім польовим звірам, але Адамові не знайшлося помічника, подібного до нього.
21
Тож навів ГОСПОДЬ Бог глибокий сон на Адама, і коли той заснув, Бог взяв одне з його ребер, а те місце заповнив тілом.
22
З ребра, яке взяв у Адама, ГОСПОДЬ Бог створив жінку і привів її до чоловіка.
23
І сказав Адам: Це дійсно кістка від моїх кісток, і тіло від мого тіла, тому вона називатиметься жінкою, бо походить від чоловіка.
24
Тому залишить чоловік свого батька й свою матір і пристане до своєї жінки — і стануть вони одним тілом.
25
Були ж вони обоє нагі, — Адам і його жінка, — і не соромилися.
