Кожна мама хоче, щоб її діти були кращими в усьому, чим би вони не займались. Якщо дитина робить щось трохи гірше, ніж інші діти, мама зразу ж готова записати її на додаткові курси або організувати індивідуальне навчання, щоб зберегти ілюзію, що її дитина відмінно справляється з усіма своїми заняттями. Але насправді нічого хорошого це не приносить. Через перфекціонізм батьків і їх завищених очікувань дитина відчуває занадто сильний тиск.
Батьківська любов повинна бути безумовною. Безумовна любов - це вища форма любові. Таку любов ніщо не в силах похитнути. Ми любимо свою дитину, навіть якщо вона не зовсім красива, і зірок з неба не хапає. Ми любимо її, навіть якщо вона не виправдовує наших надій. Його достоїнства і недоліки ролі не грають. Ми любимо дитину, якою б вона не була; і, що найскладніше, ми любимо її, що б вона не зробила.
Сьогодні люди особливо не замислюються, навіщо їм дано дар - народження дітей. Всі сприймають це, як природний процес для жінок, які досягли певного віку, і що діти з'являються на світ просто внаслідок взаємовідносин між чоловіком і жінкою. Дуже мало людей готують себе до відповідальності стати батьками (татом, мамою).
Ідеальними в цьому випадку є відносини, коли батьки не дратують своїх дітей, а діти шанують своїх батьків.
"Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею, щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній! А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!." (до Ефесян 6:2-4)
Навчіться висловлювати свою любов так, щоб дитина це відчувала
Урок любові починається з дитинства, але триває все життя. Любов батьків народжує в дитині повагу до себе і почуття власної гідності. Усвідомлення неповноцінності або неспроможності стане перешкодою на шляху її розвитку.
Розмова задовольняє емоційну потребу жінки, він також допомагає парам повідомляти один одному про свої потреби і дізнаватися, як задовольняти потреби один одного
Кожній жінці окрім ніжності й уваги необхідно, щоб з нею розмовляли, тому що у жіночій психіці розмова асоціюється з проявом ніжності. Така її природа, такою її створив Бог (Буття 1:27).
Спілкування з Господом допомагає подолати страхи, навчитися прощати людей і позбутися безліч проблем.
Чому спілкування між чоловіками і дружинами є проблемою? Вся справа в тому, що ми посилаємо один одному повідомлення в зашифрованому вигляді, і навіть не здогадуємося про це. «Ви чуєте не те, що я говорю, а те, що, як вам здається, я сказала. Однак це зовсім не те, що я мала на увазі ...»
Давайте подивимося, як це відбувається в родині, коли одна пара на початку дня збирається вийти з дому.
Вона каже: «Мені нема чого одягти». (Вона має на увазі, що у неї немає нічого нового.)
Дивлячись на кількість прислів'їв і приказок, народ в усі часи помічав, що у сусіда в саду яблука смачніші і більші, полуниця солодша, а трава - зеленіша. Який бажаний є заборонений плід! Як хочеться залізти в чужий сад і покуштувати оте яблучко ... Або повалятися на зеленій травичці – своя не така приваблива: суха, жовтувата ... І ми ліземо через паркан, рвемо одяг, лаємо злого сусідського пса - коротше, долаємо масу перешкод, і потім ...
Іноді ми не можемо змінити саму ситуацію, але можемо змінити своє ставлення до неї!
«Око, то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле...» (Від Матвія 6: 22-23)
Рейки, рейки, шпали, шпали, їде поїзд запізнілий ... Ні, це не дитяча лічилки, це я їду пізно ввечері в метро і намагаюся читати, але щось настирливо давить на вухо і заважає зосередитися. Це біля мене стоять хлопець з дівчиною, і обоє торохтять без угаву про всяку нісенітницю: про погоду, про щось, що було вчора, мріють про завтрашній день ... І тут я розумію: ось вона, відповідь, на животрепетне питання «Куди пропадають чоловіки».
Ніхто не зможе завдати вам поразку на життєвому полі битви, якщо ви перший не розіб’єте себе самі (Джон Мэйсон)
З чого складається думка оточуючих про кожного з нас? Тут задіяно багато факторів, але найголовніший, на думку більшості психологів, - що ми самі думаємо про себе.
"Кожен цвіркун знай свій припічок! .." - нестямно кричала вчителька, яка намагалася поставити на місце занадто допитливу дівчинку. Пам'ятаю, ця фраза дуже сильно збентежили мене. Про що мова? Цвіркун, припічок ... А коли зрозуміла, я ледве вийшла з-під хвилі обурення і відчаю. Оскільки народну мудрість процитувала завуч школи, шановний педагог, її словам треба було б вірити, але чомусь все всередині протестувало!
Хочеться відразу почати з питання: чи заступаєтесь ви за своїх дітей? Найімовірніше, ви відповісте: «Так, звичайно!» І це так, якщо мова йде про те, щоб заступитися за своє чадо в дитячому садку або початковій школі, коли вашу дитину образили. А як щодо того, коли діти вибирають шлях, протилежний тому, що вчить Слово Боже? На чию сторону ми стаємо? Захищаємо ми Бога, чи дітей?
У Біблії описані життя двох жінок - Лії та Рахілі, які були були рідними сестрами. Обидві вони були одружені з біблійним патріархом на ім'я Яків. Яків кохав Рахіль більше, ніж Лію. Але Рахіль заздрила сестрі своїй, що та народжувала чоловікові дітей, а вона - ні.
Не можна жити тільки своїми переконаннями, досвідом або знаннями, якщо вони не ґрунтуються на Божому Слові
Ви згодні, що скільки людей, стільки й думок? «Звичайно, - скажете ви, - адже нас з дитинства вчать мати власну думку!» Добре ... Тоді як щодо того, що в суперечці народжується істина?
Молитва – це глибоко особисте спілкування людини з Богом. Неможливо молитися завченими текстами. Кожна розмова з Богом, як і з іншою людиною, з іншою особистістю, не схожа на попередні і неповторна. У цьому й полягає радість спілкування. Коли ми з дня на день повторюємо Богові одне й те саме, наша молитва стає неживою. Навряд ми зможемо отримати відповідь на подібні "молитви".
Господи, даруй мені з душевним спокоєм зустріти все, що принесе мені цей день.
Дай мені цілком віддатися волі Твоїй Святій.
У будь якій годині цього дня на все настав і підтримай мене.
Які б я не отримував звістки протягом дня, навчи мене прийняти їх зі спокійною душею і твердим переконанням, що на все Твоя свята воля.
Все, що створив Бог – добро. Зло вторинне і прийшло в результаті гріхопадіння людини.
"Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром" (Римл 12:21)
"Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, убити і знищити. Я прийшов для того, щоб мали життя і мали з надлишком" (Ів.10:10)
