Якось чоловік написав мені повідомлення, не в тій формі як завжди, і видалив одразу. Зʼясовувала, що то не мені, ані дітям ані родичам. І часами помічаю, як приховує екран телефону, і після одразу в голос щось читає, на що ніколи не звертав увагу. І повертає до мене телефон. Наче не пряче. Коли ми почали зʼясовувати , і він допитувався що трапилось- я сказала про підозру і показала деякі факти, на що він почав ображати мене і кричати. Відчуваю, що хтось там ще пише. Бо часами при сповіщеннях на телефоні- він немов лякається.
Молюсь за наші відносини, але відчуваю порожнечу і приниження. Не знаю, що робити. Не бачу підтримки.
А ще йому байдуже стало- чи відвідують діти служіння, старший син хоче зїхатись з дівчиною, на що чоловік каже- ми не в середньовіччі, він вже дорослий.
739