Продовжую молитися про навчання та можливість працевлаштування.Вже йде 4місяць після того як мені зробили операцію.я б могла хоч інколи правати,але я нічого не можу знайти,мені не легко тут шукати роботу,адже мову я лише вчу.ще мабуть депрессія в онука та матусі і я їх заспокіюю і постійно відволікаюся(у мами зявилася шопофобія є бажання йти купувати речі,або ж взагалі відвідувати гуманітарний шопінг і зносити речі до приміщення де ми мешкаємо..вона не розуміє що ми тут тимчасово,каже :я вірю що Господь нам дасть де жити)...я не хочу руйнувати її віру,але ж якій країні потрібні зруйновані калі