Софонії 2 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Зберіться й усвідомте, безсоромні народи,
2
перше ніж здійсниться заплановане, — день пролетить як полова від вітру, — доки не прийшов на вас День ГОСПОДНЬОГО обурення, і не запалав на вас ГОСПОДНІЙ гнів!
3
Шукайте ГОСПОДА, усі покірні люди землі, які виконують Його Закон! Шукайте справедливості, досягайте покірливості, — може, ви будете захищені в День ГОСПОДНЬОГО гніву.
4
Тому що Газа буде залишена, Ашкелон — спустошений; з Ашдода серед білого дня повикидають його мешканців, а Екрон взагалі буде викорінений.
5
Горе вам, керитейці, — народе поморського краю! Проти вас, филистимці, мешканці ханаанської землі, спрямовані слова ГОСПОДА: Я знищу вас так, що не залишиться жодного живого.
6
І стане помор’я пасовиськом, де мешкатимуть пастухи і будуть кошари для отар.
7
Поморський край дістанеться залишку покоління Юди. Там вони пастимуть отари, а вечорами відпочиватимуть в ашкелонських будинках. Там їх відвідає ГОСПОДЬ, їхній Бог, і відновить їхній добробут.
8
Я чув наругу з боку Моаву і глузування аммонійців, котрі знущались з Мого народу й підносились над їхніми кордонами.
9
А тому, як Я живий, — говорить ГОСПОДЬ Саваот, Бог Ізраїлю, — так Моав перетвориться на Содом, а край Аммона — на Гоморру. Їхня місцевість заросте терниною, перетвориться в солончаки навіки. Для залишку Мого народу вони стануть здобиччю, — уцілілі з Мого народу їх успадкують.
10
Станеться з ними так через їхню гордість, позаяк глузували й підносились над народом ГОСПОДА Саваота.
11
Господь виявить супроти них Свою грізну силу і знищить усіх ідолів-богів землі. Тоді Йому поклоняться всі острови народів, — кожен зі свого місця.
12
А ви, ефіопляни, поляжете від Мого меча.
13
Він простягне Свою руку проти півночі, й знищить Ассирію, перетворивши Ніневію на руїну й безводну пустелю.
14
На її просторах відпочиватимуть отари та всі польові звірі. Сичі й сови житимуть на її капітелях, а ночами з вікон лунатимуть різні голоси; шматки сухої глини і каміння лежатимуть на порозі, стирчатимуть уламки кедрових дошок.
15
Отак буде з веселим у минулому містом, яке почувало себе безпечно, і само себе переконувало: Тільки я, і немає іншого! Якою ж руїною воно стало, — лігвищем для звірів! Кожен, хто проходитиме повз нього, засвище й махне рукою…
