Книга Суддів 6 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Але Ізраїльтяни знову почали творити зло перед ГОСПОДОМ, і ГОСПОДЬ віддав їх на сім років у руки мідіянців.
2
Важкою стала рука мідіянців над Ізраїлем. Тому Ізраїльтяни зі страху перед мідіянцями змушені були робити собі в горах сховища, — печери й недоступні місця в скелях.
3
Часто траплялось: щойно Ізраїльтяни засіють поля, — наскочать мідіянці, амалекітянці та інші племена зі сходу, влаштовують
4
проти них табори й нищать весь урожай краю аж до околиць Ґази, не залишаючи на прожиток Ізраїлю нічого: ні вівці, ні вола, ні осла.
5
Адже вони приходили разом зі своєю худобою та зі своїми наметами; їх прибувало так багато, наче рої сарани, — адже ні їм, ні їхнім верблюдам не було числа. Вони приходили, щоб спустошувати край.
6
Через набіги мідіянців край цілком зубожів, і тоді Ізраїльтяни почали волати до ГОСПОДА.
7
Коли Ізраїльтяни волали до ГОСПОДА про захист від мідіянців,
8
то ГОСПОДЬ послав до Ізраїльтян чоловіка-пророка, який сказав їм слова ГОСПОДА, Бога Ізраїлю: Я вивів вас із Єгипту, — випровадив вас з країни поневолення.
9
Я визволив вас від рук єгиптян і від усіх ваших гнобителів. Прогнавши їх з-перед вас, Я дав вам їхні землі.
10
Тоді Я вам сказав: Я — ГОСПОДЬ, ваш Бог, тому не бійтесь аморейських богів, у краю яких ви живете! Але ж ви не послухались Мого голосу…
11
Після того прийшов ГОСПОДНІЙ ангел, і сів в Офрі під дубом Йоаша, нащадка Авієзера, в той час коли його син, Гедеон, ховаючись від мідіянців, молотив пшеницю у чавильні для винограду.
12
ГОСПОДНІЙ ангел з’явився йому і привітав його: ГОСПОДЬ з тобою, хоробрий воїне!
13
А Гедеон йому відповів: О, мій Владико! Якщо ГОСПОДЬ є з нами, то чому нас усе це спіткало? Де всі ті Його чудеса, про які нам розповідали наші батьки, кажучи: Хіба не ГОСПОДЬ вивів нас із Єгипту? А тепер ГОСПОДЬ залишив нас, віддавши нас у руки мідіянців!
14
Але ГОСПОДЬ, повернувшись до нього, сказав: Іди і, як могутній воїн, врятуй Ізраїль з рук мідіянців! Адже Я тебе посилаю!
15
Та Гедеон йому відповів: О, мій Владико! Як же я врятую Ізраїль? Адже моя родина найслабша в племені Манассії, а я наймолодший у сім’ї свого батька.
16
Але ГОСПОДЬ запевнив його: Я буду з тобою, і ти знищиш мідіянців, як одного чоловіка.
17
Однак Гедеон попросив Його: Якщо я здобув Твою прихильність, то покажи мені якусь ознаку, що це Ти розмовляєш зі мною!
18
Отже, не відходь звідси, доки я не повернусь до Тебе й не принесу мій дар, який покладу перед Тобою. А Той відповів: Я залишатимусь тут, доки ти не повернешся.
19
Гедеон пішов і приготував козеня з отари, а також прісні хліби з однієї ефи борошна; він поклав м’ясо в кошик, а юшку налив у горщик і приніс до Нього під дуб, та й поклав перед Ним.
20
А Божий ангел сказав йому: Візьми м’ясо та прісні хліби й поклади на он тому камені, а юшку вилий на них. Гедеон так і зробив.
21
ГОСПОДНІЙ ангел простягнув палицю, яку тримав у руці, та її кінцем доторкнувся до м’яса й прісного хліба, — і вийшов вогонь зі скелі, й поглинув м’ясо та прісні хліби. І ГОСПОДНІЙ ангел зник з-перед його очей.
22
Тоді Гедеон усвідомив, що це дійсно був ГОСПОДНІЙ ангел, тому Гедеон вигукнув: Горе мені, Владико ГОСПОДИ, адже я бачив ГОСПОДНЬОГО ангела обличчям в обличчя!
23
Але ГОСПОДЬ сказав йому: Мир тобі! Не бійся, — ти не помреш!
24
І збудував там Гедеон жертовник ГОСПОДУ, й назвав його: ГОСПОДЬ — це мир! Він ще й досі є в Авієзеровій Офрі.
25
Так сталося, що тієї ж ночі, ГОСПОДЬ сказав йому: Візьми теля зі стада твого батька, і ще одного семилітнього бичка, та зруйнуй жертовник Ваала, який належить твоєму батькові; зрубай також священне дерево (Астарти), що біля нього,
26
а на тому постаменті споруди належним чином жертовник ГОСПОДУ, твоєму Богові. Після цього візьмеш того другого бичка, приготуй як годиться і принеси його в жертву всепалення на дровах отого священного дерева, яке ти зрубаєш.
27
Тож Гедеон взяв десять чоловік зі своїх слуг, і вчинив так, як сказав йому ГОСПОДЬ. Проте, побоюючись домашніх, що були з його батьком, та мешканців міста, замість того, щоб робити усе це вдень, він виконав Божий наказ уночі.
28
І коли рано-вранці повставали мешканці міста, й побачили зруйнований жертовник Ваала, а священне дерево (Астарти), що біля нього, зрубане; зауважили також новозбудований жертовник, і на ньому принесеного в жертву того семилітнього бичка,
29
то почали запитувати один одного: Хто таке міг зробити? Після досліджень та розпитувань сказали: Це зробив Йоашів син Гедеон!
30
Тоді чоловіки того міста сказали до Йоаша: Виведи свого сина, адже він має померти, оскільки зруйнував жертовника Ваала, та зрубав священне дерево, яке було біля нього!
31
Але Йоаш відповів усім, котрі стояли навколо нього: Хіба це вам заступатись за Ваала? Хіба це ви маєте його рятувати? Хто заступатиметься за нього, той до ранку сам загине! Адже якщо він є богом, нехай він сам за себе і постоїть, оскільки зруйновано саме його жертовник!
32
Того дня Гедеона назвали Єрувваал, сказавши: Нехай з ним (Гедеоном) судиться Ваал за те, що він зруйнував його жертовника.
33
Якраз тоді всі мідіянці, амалекітянці, а також східні племена, об’єдналися разом, перейшли Йордан й отаборились у Єзреельській долині.
34
В той час ГОСПОДНІЙ Дух зійшов на Гедеона, й він затрубив у трубу, скликавши таким чином увесь рід Авієзера, аби йти за ним.
35
Крім того, Гедеон розіслав вісників до всього племені Манассії; вони також зібрались навколо нього. Він послав гінців і до Асира, до Завулона та до Нефталима, — і вони приєднались до нього.
36
І Гедеон сказав Богові: Якщо моєю рукою будеш рятувати Ізраїль, як Ти обіцяв,
37
то ось я кладу на току вовняну шкуру; якщо роса впаде лише на саме руно шкури, а вся земля навколо буде сухою, то я знатиму, що Ти спасаєш Ізраїль моєю рукою, як Ти говорив.
38
Так і сталось: вставши на другий день уранці, він віджав шкуру, вичавивши з руна шкури повну чашу води.
39
Але Гедеон знову промовив до Бога: Нехай не запалає проти мене Твій гнів, якщо я попрошу Тебе ще раз. Дозволь мені ще раз зробити пробу на шкурі: тож нехай тільки саме руно шкури залишиться сухим, тоді як навколо на землі буде роса.
40
Наступної ночі Бог так і учинив: було сухим лише саме руно шкури, а на всій землі навколо була роса.
