Йова 3 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023

1: Першим почав говорити Йов, проклинаючи той день, коли він народився.
2: Ось слова Йова:
3: Нехай би не було того дня, коли я народився, як і тієї ночі, коли сказали: Зачалась людина!
4: Нехай би той день став темрявою, і щоб Бог з висоти про нього не згадував, і нехай би над ним ніколи не засяяло світло.
5: Нехай би його оповила темрява і смерті тінь, нехай би над ним нависла темна хмара, і нехай би світло дня перетворилось на темряву.
6: Нехай би та ніч була огорнута мороком й нехай би не числилась серед днів року, і нехай не ввійшла б у число місяців!
7: Нехай би та ніч була безплідною, щоб не почулись у ній вигуки радості!
8: Нехай би проклинали її ті, котрі проклинають день, і готові розбудити левіятана.
9: Нехай би тієї ночі померкли в темряві зорі і щоби вона не сподівалась на світанок, і нехай би не побачила мерехтіння світанку
10: за те, що не замкнула виходу з лона моєї матері, і не приховала горя від моїх очей.
11: Чому я не помер у лоні, або не загинув відразу, як вийшов з лона?
12: Навіщо прийняли мене коліна? Навіщо мене пригорнули до грудей, щоб я ссав молоко?
13: Тепер я лежав би й спочивав, спав би і мав би спокій
14: нарівні з царями та мудрецями землі, які споруджують собі гробниці, що з часом також перетворяться в руїни;
15: або з можновладцями, котрі накопичували золото, або наповнювали свої палаци сріблом…
16: Чому я не був похований, як недоношений викидень, — як немовля, яке ніколи не бачило світла?
17: Там нечестивці, що перестали творити злочини; там спочивають знеможені силами.
18: Там же мають спокій ув’язнені, й не чують голосу наглядача.
19: Малий і великий там рівні, а раби звільнені від своїх панів.
20: Для чого дано світло нещасним, і життя тим, котрим гірко на душі, —
21: тим, котрі чекають смерті, а вона не приходить, хоча її шукають більше, ніж захованих скарбів?
22: Вони були би дуже раді та веселились, якби побачили власну могилу.
23: Для чого життя людині, для якої Бог закрив дорогу і навколо якої одні лише глухі кути?
24: Адже мій стогін став моєю їжею для мене, і, наче вода, розливаються мої скарги.
25: Адже те, чого я найбільше боявся, навідало мене, і те, що викликало в мене тремтіння, нагрянуло на мене.
26: Я ще не заспокоївся й не відійшов від одного, як прийшло нове нещастя.