Буття 8 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Згадав Бог про Ноя, про всіх звірів та інших тварин, що були з ним у ковчезі. І навів Бог вітер на землю, і зупинився рух води.
2
Джерела безодні й отвори небесні закрились, і дощ переставпадати з неба.
3
Вода почала спадати й сходити з-над землі. По закінченні ста п’ятдесяти днів вода почала відступати.
4
Сьомого ж місяця, сімнадцятого дня місяця ковчег зупинився на Араратських горах.
5
Відступаючи, вода сходила аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця показалися вершини гір.
6
По закінченні сорока днів відчинив Ной віконце ковчега, яке колись зробив,
7
і випустив крука. Той відлітав і прилітав, доки не висохла вода наповерхні землі.
8
Тоді випустив голубку, щоби дізнатись, чи зійшла вода з поверхні землі.
9
Та голубка, не знайшовши місця для спочинку, повернулася до ковчега, бо вода ще вкривала поверхню усієї землі. Ной, простягнувши руку, узяв її і впустив до себе в ковчег.
10
Почекавши ще сім наступних днів, він знову послав голубку з ковчега.
11
Під вечір голубка повернулася до нього, — і ось у її дзьобі молоденький оливковий листочок. Таким чином Ной дізнався, що вода з-над землі зійшла.
12
І, почекавши ще сім днів, знову послав голубку. Вона вже більше до нього не повернулася.
13
На шістсот першому році, першого дня першого місяця зійшла вода з-над землі. Тож, розібравши покрівлю ковчега, Ной побачив, що вже підсохла поверхня землі.
14
А другого місяця, двадцять сьомого дня земля висохла.
15
Тоді промовив Бог до Ноя:
16
Вийдіть з ковчега ти, твоя дружина, твої сини і дружини твоїх синів!
17
І все живе, що з тобою, кожну істоту — з птахів, тварин, усіх плазунів, що повзають по землі, — виведи з собою. Тож наповнюйте землю: намножуйтеся і ставайте численними на землі.
18
І вийшов Ной, а з ним його сини, дружина та дружини його синів.
19
Вийшли також усі живі істоти: всі тварини, плазуни, птахи, — все, що рухається по землі за своїми родами — всі вийшли з ковчега.
20
Після цього збудував Ной жертовник ГОСПОДЕВІ. Він узяв з усієї чистої худоби та з усіх чистих птахів і приніс всепалення на жертовнику.
21
І відчув ГОСПОДЬ приємний запах, і сказав ГОСПОДЬ Сам Собі: Не проклинатиму більше землю через людину, бо з раннього віку серце людини має нахил до зла; тому більше не знищуватиму все живе так, як Я вчинив.
22
Надалі, у всі дні землі, сівба і жнива, холод і спека, літо і зима, день і ніч — не припиняться!
