Книга Ісуса Навина 20 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Тоді ГОСПОДЬ звернувся до Ісуса з такими словами:
2
Промов до Ізраїлю і скажи їм: Визначте собі міста-сховища (притулки), про які Я говорив вам через Мойсея,
3
аби там міг заховатись вбивця, котрий вбив людину ненароком, без злого наміру. Вони будуть у вас притулком від месника за кров.
4
Він (убивця) утече в одне з таких міст і, зупинившись біля входу в браму міста, він розповість старійшинам того міста свою справу, й вони приймуть його до себе в місто, та визначать для нього місце, де він мешкатиме серед них.
5
Якщо месник за кров переслідуватиме його, то старійшини не повинні видавати того вбивці в його (месника) руки, адже він не навмисне вбив свого ближнього, і не був його ворогом ні вчора, ні позавчора.
6
Він же буде мешкати в тому місті, доки не стане перед судом громади й до смерті первосвященика, який буде на той час. Лише після того вбивця повернеться до свого міста та до свого дому в місті, з якого він колись утік.
7
В результаті (Ізраїльтяни) освятили, тобто відокремили для такої мети: Кедеш у Ґалілеї, на пагорбі Нефталима; Сихем на нагір’ї Єфрема та Кір’ят-Арбу, тобто Хеврон на плоскогір’ї Юди.
8
На другому боці Йордану, на схід від Єрихона, відділили Бецер у пустелі, — на плоскогір’ї, що належав племені Рувима; Рамот у Гілеаді, який належав племені Ґада, та Ґолан у Башані, що належав племені Манассії.
9
Ці міста були призначені для всіх Ізраїльтян, а також для приходців, котрі мешкали з ними, аби міг там заховатись кожен, хто вб’є людину ненавмисне, щоб не загинути від руки месника за кров, доки вбивця не постане перед громадою.
