Йони 4 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Йоні це дуже не сподобалось, він обурився і розлютився.
2
Він заволав до ГОСПОДА, говорячи: О, ГОСПОДИ, хіба ж я не говорив про це, ще коли був у своїй країні? Тому я спочатку і втікав до Таршішу, оскільки я знав, що Ти є милосердним і добрим Богом, довготерпеливим і дуже милостивим, — Ти співчуваєш, коли бачиш нещастя!
3
Тепер же, ГОСПОДИ, благаю, забери моє життя у мене, адже краще мені померти, аніж далі жити!
4
А ГОСПОДЬ промовив: Хіба в тебе є підстави для такої злості?
5
Тож Йона вийшов з міста, зі східного боку міста влаштував собі курінь і сів у його тіні, — він все ж хотів побачити, що станеться з містом.
6
Щоб звільнити Йону від роздратування, Господь Бог виростив рициновий кущ, який виріс над головою Йони і давав тінь. Йона дуже зрадів появі цієї рослини.
7
Але наступного ранку Бог звелів хробакові підточити рицинову рослину, й вона засохла.
8
Сталося так, що коли зійшло сонце, Бог послав гарячий східний вітер. Сонце так припекло голову Йони, що він занеміг, і просив собі смерті, говорячи: Краще вже мені померти, ніж так жити!
9
Тоді Бог промовив до Йони: Невже тобі так прикро через рослину? Він же відповів: Так, я дуже засмучений, — аж до смерті!
10
Тоді ГОСПОДЬ сказав: Ти жалкуєш за рослиною, над якою ти не трудився і не вирощував. Вона сама в одну ніч виросла, й в одну ніч загинула.
11
Тож хіба Я міг не змилуватись над цілим великим містом, Ніневією, в якому живе понад сто двадцять тисяч людей, котрі не вміють відрізнити своєї правиці від своєї лівиці, й чимало худоби?
