Єремії 52 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Седекії було двадцять один рік, коли став царем, і владарював він у Єрусалимі одинадцять років. Ім’я його матері Хамуталь, — дочка Єремії з Лівни.
2
Він чинив те, що не подобалось ГОСПОДУ, як робив його попередник, Єгоякім.
3
Все, що відбувалось у Єрусалимі та Юдеї, викликало ГОСПОДНІЙ гнів, аж доки Він не відкинув їх від Себе. До того ж, Седекія збунтувався проти вавилонського царя.
4
Тому сталося так, що на дев’ятому році його царювання, в десятому місяці, десятого дня місяця вавилонський цар Навуходоносор з усім своїм військом виступив проти Єрусалима і взяв його в облогу, спорудивши навколо нього вали.
5
Облога міста тривала аж до одинадцятого року царювання Седекії.
6
Коли через нестачу харчів для мешканців, у місті посилився голод, у дев’ятий день четвертого місяця,
7
в стіні міста був пробитий пролом, і цар, разом з усіма військовими людьми, незважаючи на оточення халдеїв, втекли, вийшовши з міста вночі через царський сад, і таємним проходом поміж двома стінами подались дорогою до Арави.
8
Але халдейське військо кинулось у погоню за царем і наздогнали Седекію на Єрихонській Рівнині. Все його військо, залишивши царя, розбіглось.
9
Халдеї схопили Седекію і привели його до вавилонського царя в Рівлу, що в краю Хамат. Там Навуходоносор і виніс йому вирок.
10
Вавилонський цар стратив синів Седекії прямо на його очах; так само в Рівлі були страчені всі Юдейські можновладці.
11
Самому Седекії вавилонський цар виколов очі, закував його в кайдани та запровадив у Вавилон. Там посадив Седекію у в’язницю де він був аж до самої його смерті.
12
А п’ятого місяця, десятого дня того місяця, (це був дев’ятнадцятий рік правління вавилонського царя Навуходоносора), прибув до Єрусалима Навузарадан, начальник царської варти, — один з наближених слуг вавилонського царя.
13
Він спалив ГОСПОДНІЙ Храм, царський палац, і всі доми в Єрусалимі, — переважно він нищив усі великі будівлі.
14
А халдейське військо, що прибуло з начальником варти, зруйнувало всі стіни навколо Єрусалима.
15
Частину простих бідних людей краю разом з рештою народу, який ще залишався в місті, всіх перебіжчиків, котрі перейшли на бік вавилонського царя, та решту ремісників начальник царської варти Навузарадан, відпровадив у полон.
16
І лише найбідніших краю Навузарадан, начальник варти, залишив, щоб обробляли виноградники та поля.
17
А мідні стовпи-колони, що були в ГОСПОДНЬОМУ Храмі, як і їх підставки та мідне море, що було в ГОСПОДНЬОМУ Храмі, халдеї розбили на частини, і всю мідь відправили до Вавилону.
18
Забрали також казани й лопатки, щипці й кропильниці, ложки, — взагалі, весь мідний посуд, який використовували у служінні.
19
Начальник царської варти забрав також миски й кадильниці, чаші для розливання і келихи, світильники, ложки та жертовні миски, — усе, що було з золота чи срібла.
20
Неможливо було визначити на вагу міді, з якої були виготовлені: два стовпи-колони з підставками, мідне море та дванадцять мідних бичків, на яких «море» стояло. Їх зробив для ГОСПОДНЬОГО Храму ще цар Соломон.
21
Кожний стовп-колона був висотою вісімнадцять ліктів, шнур обхвату якого мав дванадцять ліктів. Усередині він був порожнистим, — товщина стінок — чотири пальці.
22
На кожній колоні була мідна капітель, — висота однієї капітелі — п’ять ліктів. Довкола капітель прикрашали сітка, й гранатові яблука — усе з міді. Так само була прикрашена гранатовими яблуками і друга колона.
23
По боках капітелі звисало дев’яносто шість гранатових яблук, — а всього на мережці сітки довкола було сто таких яблук.
24
Начальник варти забрав у полон первосвященика Серайю, другого (заступника) священика Софонію, і трьох придверників.
25
Він також схопив у місті одного євнуха-царедворця, який був командиром у війську, й сім мужів, котрі були царськими радниками, і на той час ще залишались у місті, а також головного військового писаря, котрий зараховував людей краю для служби у війську, та шістдесят знатних людей із народу краю, які перебували у місті.
26
Усіх цих людей начальник царської варти Навузарадан запровадив до вавилонського царя в Рівлу.
27
Всі вони були знищені вавилонським царем, — страчені в Рівлі, в краю Хамат. Отже, юдеї були виселені зі свого краю і запроваджені в неволю.
28
Ось кількість людей, яких Навуходоносор запровадив у неволю в сьомому році: три тисячі двадцять три юдея;
29
у вісімнадцятому році правління Навуходоносора взято в полон з Єрусалима вісімсот тридцять дві людини;
30
в двадцять третьому році правління Навуходоносора начальник варти Навузарадан відпровадив у неволю ще сімсот сорок п’ять юдеїв. Всього — чотири тисячі шістсот.
31
Але на тридцять сьомому році після поневолення Юдейського царя Єгоякіма, в дванадцятому місяці, двадцять п’ятого дня місяця, новий вавилонський цар Евіл-Меродах, — того року, коли став царем, помилував Юдейського царя Єгоякіма. Він звільнив його з в’язниці,
32
і, розмовляючи з ним доброзичливо, поставив його престол понад престоли інших царів, котрі жили при царському дворі у Вавилоні.
33
Він замінив його в’язничний одяг. Таким чином Єгоякім постійно харчувався з царського столу до кінця свого життя.
34
Вавилонський цар забезпечив йому постійне утримання, яким Єгоякім користувався щодня до самої смерті.
