°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°
♡• Є проста істина про прийняття. Така проста і така складна одночасно.
Чи віримо ми, що прийняті? Чи насправді ми віримо, що прийнятті Богом?
Чи добрі ми до себе? Особливо коли змінюється все навколо, саме життя і ми змінюємося...Чи можемо ми прийняти себе нових? Чи ми все ще в стані боротьби з собою і неприйняття...
Хочеться нагадати, що Бог приймає нас, нашу біль..Він не бачить це як гріх, Його серце наповнене співчуттям і любов'ю...
Все, що необхідно - просто не боротися з собою, білью, а віддати Богу всі думки, як Йова. Приймаючи його прийннятя і Любов.
Якщо є ті з нас, хто не може себе пробачити, що розклеївся і не виходить себе взяти в руки - знаймо є різні періоди життя і є періоди, де ми можемо бути виснаженими і в цей час це нормально не могти робити те, що раніше.
♡• Важливо дозволиви собі бути слабкими і не вимагати того, що ми не в силах виконувати. Прийняти свою слабкість в цей період, робити лише те, що по силам в даний момент і розділити це все одкровенними розмовами і виливанням болю, сумнівів і запитань з Богом - це і є молитва в таких моментах. І Господу вони цінні, ми цінні.
Чи добрі ми до себе? Так як Бог до нас? Чи усвідомлюємо, що Він добрий до нас?
•♡?Благословінь Любимі Божі Діти.?♡ •
°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°~°